Історія чисел

   Історія виникнення чисел дуже глибока і давня. Саме життя привело людей до того, що стало просто необхідно використовувати символи для написання чисел.

   Уявіть, адже давним-давно за часів, коли у людей не було цифр і вони не вміли рахувати як ми зараз, у них виникало безліч приводів для рахунку. Правда, в ті часи їм не потрібно було застосовувати величезні числа. І найпростіший варіант рахунку їм підказала природа. Люди використовували пальці рук, а при великих числах і ніг, щоб порахувати, наприклад, кількість голів худоби в стаді. Якщо вже своїх пальців не вистачало, кликали на допомогу інших людей, щоб вже рахувати на їх руках і ногах. Досить незручно було, а раптом нікого поруч не виявиться, коли терміново потрібно порахувати велику кількість чого - небудь?

   Потім хтось придумав робити глиняні кружечки для підрахунку. Наприклад, повів пастух з ранку велике стадо на пасовище. Підрахував всіх тварин за допомогою кружечків - скільки кружечків, стільки тварин. Увечері привів їх додому, знову дивиться, щоб кожній тварині відповідав один кружок. Ну і подібних варіантів існувало безліч, тобто користувалися підручними засобами.

    Перший доказ використання стародавніми людьми рахунку - це вовча кістка, на якій 30 тисяч років тому зробили зарубки. При тому вони набиті не як-небудь, а згруповані по п'ять.

Римські та арабські цифри

   

Римські цифри

  Римські цифри з'явилися 500 років до н.е. Римська система числення була дуже поширена в Європі і вважалася на той час, поки не придумали арабські цифри, ідеальною.

Римські цифри з'явилися 500 років до н.е. Римська система числення була дуже поширена в Європі і вважалася на той час, поки не придумали арабські цифри, ідеальною.

• I- 1
• V-5
• X-10
• L-50
• C-100
• D-500
• M -1000

   З невеликими числами вона цілком зручна, але для запису великих чисел дуже складна. Ще один недолік: неможливо письмово робити обчислення. Їх можна зробити тільки в розумі, що, природно, може породити велику кількість помилок.

Зараз римські цифри теж застосовують, наприклад, в запису століття, порядкового номера монарха.

Арабські цифри 

У V столітті в Індії з'явилася система запису, яку ми знаємо як арабські цифри і активно використовуємо зараз. Це був набір з 9 цифр від 1 до 9. Кожна цифра записувалася так, щоб їй відповідало кількість кутів. Наприклад, в цифрі 1 - один кут, в цифрі 2 - два кути, в цифрі 3 - три. І так до 9. Нулі ще не існувало, він з'явився пізніше. Замість нього просто залишали порожнє місце.

    Далі відбулося цікаве: араби перейняли індійську систему числення і почали щосили застосовувати її. В ті часи мусульманський світ був дуже розвинений, він мав дуже тісні зв'язки і з азіатською і європейською культурою і брав від них все найдосконаліше і передове на той час. Математик Мухаммед Аль-Хорезмі в IX столітті склав керівництво про індійську нумерації. Воно в XII столітті потрапило в Європу і ця система числення отримало дуже широке поширення. Цікаво, але саме через те, що до нас ці цифри прийшли від арабів, ми їх називаємо арабськими, а не індійськими. До речі, і саме слово «цифра» - арабського походження. Араби перевели індійське «сунья» і вийшло «цифр». Арабська система числення називається позиційною. Це означає, що значення числа залежить від положення його в запису. Тобто в числі 18 цифра 8 позначає 8 одиниць, а в числі 87 та ж вісімка позначає 8 десятків. Позиційні системи найбільш досконалі. Але вони походять від непозиційних систем (які, в принципі, існують і зараз) в результаті розвитку людства, його знань і потреб. Цікаво те, що сучасні арабські цифри сильно відрізняються від тих, які використовуємо ми:

Ось така історія чисел. Зараз теж використовуються різні числа. Деякі країни, як наприклад, арабські країни і Китай, користуються своїми особливими цифрами. Але, все-таки, найбільшого поширення набули арабські цифри, які використовують і розуміють в усьому світі.

Давність. Клинопис.

 Людство розвивалося, господарство збільшувалося, ускладнювалися і підрахунки. З'явилася потреба в запису чисел. Адже на пам'ять неможливо згадати, скільки в стаді голів худоби, скільки мішків пшениці у тебе лежить, а скільки витратили, скільки посадили і який зібрали урожай. І ось приблизно в V столітті до нашої ери з'явилися перші цифри. Кажуть, що перші числа винайшли шумери, народ, що жив на території Південного Межиріччя Тигру і Євфрату, сучасного Іраку приблизно в IV-III тисячолітті до н.е. Шумери, до речі, дуже цікавий народ. Величезна кількість винаходів, відомих зараз, були вперше використані ними. Наприклад, постільна білизна, обпалена цегла, колесо. Шумери винайшли і так зване клинописное лист або клинопис. На глиняних табличках малювалися різні символи у вигляді клинів. Цивілізація шумерів була дуже розвинена для тих часів. В їх міста жили торговці, ремісники. Для рахунку застосовувалися спочатку глиняні фішки різної форми. Згодом на них стали робити позначки, які позначали кількість і вид того, що вважали. Наприклад, дві кози. Але два мішка писали зовсім по-іншому. Тобто вони описували кількість конкретних об'єктів і не виділяли окремо цифру.

Після шумерів на цих землях влаштувалися вавилоняни. Вони перейняли систему числення шумерів. Єгиптяни теж користувалися схожою системою рахунку. Але все-таки подібний спосіб запису чисел не ідеальний і з розвитком людства розвивалася і запис чисел.